Життєвий шлях М. Булгакова - Російська література. Михайло Булгаков - Світова література I пол. XX ст - Каталог статей - Cвітова Література
Четвер, 08.12.2016, 17:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Світова література

Каталог статей

Головна » Статті » Світова література I пол. XX ст » Російська література. Михайло Булгаков

Життєвий шлях М. Булгакова
 


 

«Зойчина квартира» (п'єса). Є і твори про загибель інтелігенції: «Дні Турбіних» , «Біг» (п'єси), «Біла гвардія» (роман)

Кінець 1920-х pp. 1926

Починається цькування Булгакова.

Обшук у квартирі; забрали рукопис «Собачого серця» (до 1980-х pp. заборонене)

1929

Сталін назвав твори Булгакова «непролетарською літературою, яку треба крок за кроком вичавлювати ( выживать) зі сцени». Булгаков звернувся до Сталіна з проханням «изгнать за пределы СССР». Залишено без відповіді

1928 - 1940

Працює над романом «Майстер і Маргарита»

1939

Написав п'єсу «Батум» про революційну діяльність Сталіна, де було багато натяків на цого жорстокість. Цькування посилилось. У результаті здоров'я Булгакова погіршилось

10.05.1940

Булгаков помер зі словами: «Чтобы знали, чтобы знали...» Поховано в Москві на Ново дівочому цвинтарі

 

 

   15 травня 2008 року, виповниться 117 років від народження Михайла Булгакова, який народився в Києві і де пройшло його дитинство та юність. Він палко і щиро любив Київ все своє життя. "Немає гарнішого міста на світі, ніж Київ", - казав Булгаков в своєму оповіданні "Я вбив" вустами доктора Яшвина, в якому легко вгадати автора.

   Михайло Булгаков народився в сім'ї викладача Київської Духовної Академії Опанаса Івановича Булгакова в Києві, на Воздвиженській вулиці, 28 - в будинку священника Матвія Бутовського і за два тижні був ним охрещений по православному обряду в Хрестовоздвиженській церкві (на Подолі). Ім'я ж отримав Михаїл - на честь заступника і охоронця Києва архангела Михаїла.

    В 1909 році він закінчив Першу Олександрівську гімназію і цього ж року став студентом медичного факультету Київського университету. В 1908 р. Михайло Булгаков познайомився з саратовською гімназисткою Тетяною Миколаївною Лаппа, що приїхала в Київ на канікули, з якою в 1915 р. і одружився.

    В  1915 році, в розпал першої світової війни Булгаков виявляє бажання служити військовим лікарем в морському відомстві, але за станом здоров'я не отримує дозвіл на несення військової служби. Натомість починає працювати лікарем в Київському військовому шпиталі на Печерську з дозволу самого ректора університета.

   В 1916 році Булгаков успішно складає випускні іспити в університеті і починає працювати лікарем у прифронтових шпиталях Кам'янець-Подільського і Чернівців. Він зараховується лікарем "резерву Московського військово- санітарного управління" і поступає у роспорядження смоленського губернатора з метою роботи в земствах. З осені

   1916 р. Булгаков працює лікарем Нікольської земської лікарні Синівського уїзду Смоленської губернії, а з вересня 1917-у Вяземській міській земській лікарні завідуючим інфекційним та венеричним відділенням.

   В кінці лютого 1918 року повертається з жінкою у Київ і оселяється в батьківському домі, що на знаменитому Андріївському узвозі, 13 (кв. 2), де зараз знаходиться музей Михайла Булгакова. 14 грудня 1918 року в Київ увійшли війська Української Директорії на чолі з С.В. Петлюрою, і Булгаков в складі офіцерської дружини безуспішно намагався захистити уряд гетьмана П.П. Скоропадського.

   На початку лютого 1919 року Булгаков мобілізувався як військовий лікар в армію Української Народної Республіки, а при відступі українських військ з Києва успішно дезертирував. В кінці серпня цього ж року він, імовірно, був мобілізований в Червону Армію як військовий лікар і разом з нею залишив Київ.

   14-16 жовтня 1919 р. разом з частинами Червоної Армії він повернувся в Київ і в ході боїв на вулицях міста перейшов на бік Збройних сил Півдня Росії (або потрапляє до них у полон). Тоді в третьому Терському козацькому полку Булгаков почав працювати військовим лікарем і в його складі прибуває на Північний Кавказ, де брав участь в поході на Чечен-аул і Шалі-аул проти повсталих чеченців.

   26 листопада 1919 року в газеті "Грозний" виходить перша публікація Булгакова - фельетон "Грядущие перспективы", а в січні 1920 р. в "Кавказской газете" (Владикавказ) виходить фельетон "В кафе", потім публікується "Дань восхищения" (вірогідно, це оповідання "Юнкер").

З весни 1920 р. Булгаков працює завідуючим літературним відділом підвідділу мистецтв Владикавказького ревкому, потім завідуючим театральним відділом цього ж підвідділу, читає лекції перед виставами оперної і драматичної трупи місцевого Російського театру, пише п'єсу "Самооборона" (гумореска на одну дію), прем'єра якої відбулася 4 червня 1920 року на сцені Першого Радянського театру Владикавказа.

   21 жовтня 1920 р. на ній відбулася прем'єра п'єси "Братья Турбины (Пробил час)", а вже 28 жовтня Комісія з обстеження діяльності підвідділу мистецтв різко критикує діяльність цієї установи і Булгакова виганяють з роботи. Але він продовжує писати - працює над комедією "Глиняные женихи (Вероломный папаша)", за 10 днів створює п'єсу "Парижские коммунары", працює над романом на основі свого раннього нарису "Недуг".

   Восени 1921 р. Булгаков приїхав в Москву і працював секретарем Літературного відділу, завідувачем хронікою тижневика "Торгово-промышленный вестник", репортером газети "Рабочий". В лютому 1922 р. в газеті "Правда" з'являється його репортаж "Эмигрантская портняжная фабрика" - перший булгаковський твір, що вийшов в московській пресі. Потім він пише для газети "Гудок", співпрацює з берлінською "Накануне", а саме, в її літературному додатку, публікується в журналі "Рупор".

   Восени 1922 р. Булгаков бере участь в засіданнях літературного гуртка "Зеленая лампа", де читає свої оповідання, а пізніше - глави роману "Белая гвардия", повісті та п'єси. В січні 1923 р. виходить публікація другої частини "Записок на манжетах" в московському журналі "Россия", продовжується робота над першою частиною романа "Белая гвардия" (робоча назва - "Желтый прапор").

   20 квітня 1923 р. Булгаков вступив у Всеросійський Союз письменників, а в кінці літа закінчив повість "Дьяволиада", яку подав до альманаху "Недра". В січні 1924 р. на вечорі, що був влаштований видавцями "Накануне" в центрі обслуговування іноземців він познайомився з Любов'ю Білозерською, яка нещодавно повернулася з-за кордону і яка цього ж року стане його другою дружиною.

   На початку жовтня 1924 р. Булгаков закінчив повість "Роковые яйца" і запропонував її до видавництва "Недра". В журналі "Красный перец" він публікує оповідання "Три вида свинства", а в журналі "Смехач" - оповідання "Обмен веществ" і "Записная книжка". Протягом тієї осені він разом з Білозерською пише незакінчену комедію з "французького життя" "Белая глина", що скоріше за все повторює сюжет його владикавказької п'єси "Глиняные женихи".

   В журналі "Россия" за 1925 р. виходить перша, а потім друга частина булгаковського роману "Белая гвардия". В січні 1925 р. Булкаков починає писати повість "Собачье сердце", яка вже наступного року мала б інсценізуватися у МХАТі, але так і не інсценізувалася у зв'язку із забороною повісті. 1926 року керівники Художнього театру дали згоду на початок репетицій "Белой гвардии", а студія ім. Вахтангова уклала з Булгаковим договір на комедію "Зойкина квартира". З Московським Камерним театром Булгаков уклав угоду на п'єсу "Багровый остров".

   7 травня 1926 р. в кімнаті Булгакова відбувся обшук - було вилучено машинописні примірники повісті "Собачье сердце", а також рукописи щоденника, після чого письменник поїхав в Ленінград. Там виступав на літературно-художньому вечорі з читанням фельетону "Похождения Чичикова" і познайомився з Михайлом Зощенко, Євгеном Замятіним та Анною

Ахматовою, з якими потім заприятелював. В Ленінграді Булгаков також провів переговори з театрами щодо постановок його вже написаних і нових п'єс.

   5 жовтня 1926 р. відбулася премьера п'єси "Белая гвардия" під назвою "Дни Турбиных" у МХАТі, а 28 жовтня - премьера "Зойкиной квартиры" в Театрі ім. Вахтангова. На початку 1928 р. Булгаков працює над п'єсою "Бег", репетиції якої почалися у МХАТі та в ленінградському Большому драмтеатрі вже того ж року. Але в 1929 р. забороняють "Бег", знімають п'єсу "Зойкина квартира" в Театрі ім. Вахтангова і "Дни Турбиных"у МХАТі.

   В травні 1929 р. письменник запропонував у видавництво  "Недра" главу "Мания фурибунда" з роману "Копыто инженера" (майбутнього "Майстра и Маргарита"), що була підписана псевдонімом "К. Тугай", але її не публікують. В червні відбулася остання вистава "Багрового острова" в Московському Камерному театрі.

   Тоді Булгаков написав Сталіну, Калініну, Горькому листи- заяви з проханням дозволити йому виїхати з СРСР, оскільки на батьківщині йому не вдається заробити на існування. В січні 1930 р. він пише братові в Париж про своє тяжке матеріальне становище. Але продовжує працювати далі - презентує літературно-репертуарному комітету МХАТа свою нову п'єсу "Кабала святош" про Мольєра, а в березні отримує заборону на неї від Главреперткому.

   18 квітня 1930 р. Булгакову телефонував Сталін і в розмові було вирішено, що драматург звернеться з проханням зарахувати його режиссером-ассистентом у МХАТ. Там він працює над інсценуванням гоголівських "Мертвих душ", але художня рада МХАТа не приймає його першу редакцію. Він продовжує свою роботу над "Мертвими душами" і починає писати п'єсу "Адам и Ева".

   Тоді, в кінці грудня 1930 р. - на початку січня 1931 р., в підмосковному будинку відпочинку Булгаков зустрівся с Оленою Сергіївною Шиловською, яка потім стане його третьою дружиною.

   В  1931 році Булгаков працює над своєю п'єсою "Кабала святош", переіменовує її на "Мольєр", отримує від Главреперткому дозвіл і укладає угоди на її постановку з Большим драматичним театром і МХАТом. Однак, через' півроку дирекція Большого драматичного театру відхиляє "Мольєра" і розриває договір з драматургом. Але в цьому ж, 1932 році, в МХАТі поновлюється постановка його п'єси " Дни Турбиных", Булгаков також працює над книгою про Мольєра.

   1932 рік став для Булгакова переломним в особистому житті:

   3 жовтня він розлучається з Любов'ю Білозерською, а 4 жовтня реєструє шлюб з Оленою Шиловською, яка бере його прізвище. Булгаков також поновлює роботу над майбутнім "Майстром і Маргаритою", над яким працює всю зиму 1932- 33 pp.

   В 1934 р. Булгаков укладає договір на постановку його п'єси "Блаженство" з Московським Театром сатири і пише заяву з органи влади з проханням дозволити йому двомісячну закордонну поїздку, на що отримує відмову. Не припиняє писати роман "Мастер и Маргарита", починає працювати над кіносценаріями ("Мертвые души", «Ревізор") і новою п'єсою "Александр Пушкин".

  1936 р. в газетах оголошується конкурс на шкільньїй підручник з історії СРСР і Булгаков вирішує взяти в ньому

участь. В 1938 році Булгаков завершує останню рукописну редакцію роману "Мастер и Маргарита". Цього ж року в нього різко погіршується зір - перша ознака нефросклерозу і тоді він диктує дружині останні виправлення до свого славетного роману. 13 лютого 1940 р. Булгаков востаннє диктує поправки до тексту "Майстра і Маргарита", а 10 березня вмирає.

   Після смерті Булгакова його "головна книга" - роман "Майстер і Маргарита" - вперше побачила світ в 1966-67 pp.. Вона була опублікована в двох номерах журналу "Москва" (в №11 за 1967 рік і №1 за 1967 рік). Але зразу ж після опублікування роману пішли чутки, що він в журналі поданий неповністю, до того ж за журнальним не послідувало книжкового видання, як тоді практикувалося. В тому ж 1967 році Самвидав почав розповсюдження машинописного тексту "Купюры из «Мастера и Маргариты", підготовленого Оленою Сергіївною Булгаковою. А в 1973 році московське видавництво "Художественная литература" видало обмеженим накладом великий том прози Булгакова, що включав повний текст "Майстра і Маргарита".


Категорія: Російська література. Михайло Булгаков | Додав: oleh888 (23.03.2011)
Переглядів: 2961 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1049
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz