"Синій птах”

                План

1) Добрий погляд   

 2) У пошуках людяності

3)До щастя – шляхом заперечень

4) Музика феєрії

1. Символізм – це містика, вміння робити наочними невидимі речі. М. Метерлінк розуміє, що без зміни способу бачення жодна перебудова свіжості неможлива. У драмі пошуки щастя героями розпочинається з лікування хвороби зору. Це здійснюється за допомогою озброєння персонажів чарівним алмазом, який робить видимими душі предметів, відкриває шлях в Минуле і Майбутнє. Спіймати Синього птаха, символ щастя, "доручається” дітям, Тільтілю і Мітіль, брату і сестрі, тобто таким істотам, які зберегли чистоту зору. Фея не може дати свій алмаз дорослим бо ті давно втратили здатність вірити в диво. Для них алмаз – просто коштовне каміння.

 Отже будь-яке пізнання, за Метерлінком, пов’язане зі зміною погляду. Він повинен стати пророчим, сприймати не зовнішність, а приховану сутність кожної речі, вміти відгадувати її справжній зміст.

Можна стверджувати, що Тільтіль і Мітіль стали "ясновидцями”, навчилися бісити колір звуків, відтінки запахів, зазирати в глибину явищ.

М. Метерлінк закликає людей зупинитися в своєму шаленому русі й поглянути на прості речі, що її оточують, на ті дії, які вони виконують щоденно, навіть не замислюючись, що роблять.

Синій птах – це абстрактна Таємниця, і конкретні ліки для хворої онучки Берленго. Отже "яснобачення” Метерлінка – це повернення смислу елементарним речам, без яких життя втрачає сенс.

2.  Випробування, які долають діти, розкривають філософію Людини за Метерлінком. Характерною ознакою метерлінського гуманізму є його певна традиційність. Для Метерлінка бути щасливим означає оволодіти істинною. Метерлінк змальовує різні грані Людини: і добрі, і погані, її велич та недосконалість. Загальний дух твору драматурга стримано оптимістичний, а бачення ним Людини тверезе і врівноважене: поряд із її безперечними здібностями він влучно підмічає її негативні риси.

3.  На стиль мислителя Метерлінка вплинуло, безперечно, студіювання містичних трактів. Надрозумною річчю, яку намагається осягнути Метерлінк, є щастя.

Підбиваючи підсумки перебування дітей на кожному з етапів духовного розвитку, можна скласти список понять, які за Метерлінком, не є щастям.

Одначе щастя все ж таки існує. Воно відкривається інтуїтивно і в пізнанні, і в спогадах про Минуле, і в спілкуванні з природою – в усьому, що робить людина. Будь-яка діяльність може бути і щастям, і нещастям водночас, бо головне – не те, що ми робимо, а як, із з яким почуттям. За щастям на думку Метерлінка, не треба далеко ходити. Достатньо тільки поглянути навколо себе добрим поглядом і допомогти тому, кому погано.

4.  У п’єсі "Синій птах” Метерлінк виконував найважливіші завдання символістичного театру – перетворити виставу на магію. У ремарках драматург підказує режисеру, як улаштувати чарівне магічне дійство.

Глядача вражає кількість персонажів у п’єсі понад 60.Це абсолютно різнопланові герої.

Велика увага надається спец ефектам. Тут ремарки нагадують вірші в прозі, що має надихнути режисера на досягнення відповідного враження за допомогою техніки постановки. Метерлінк передбачає максимальне використання світлових і звукових ефектів.

Жодне явище, предмет чи персонаж не стоїть на місці, не має єдиного стабільного образу. Все змінює своє обличчя. Щоразу інакший вигляд має Синій птах, а із новим кольором постає й щастя. Речам автор надає подвійного існування. Ритм метаморфоз у Метерлінка нерівномірний: він то вибухає, то уповільнюється. Це магічно впливає на глядача. "Синій птах” – одне з найдосконаліших утілень принципу музичності театру.