- Життєвий та творчий шлях.
а) дитячі та юнацькі роки; б) на шляху до слави;
в) трагедія митця;
1) Народився Оскар Фінгал О’Флаерті Вільс Вайльд
1854 року в Дубліні (Ірландія). Син видатного ірландського хірурга, удостоєного
титулу баронета. Мати Оскара Вайльда була поетесою, тому атмосфера її
літературного салону, в якому проминули юні роки майбутнього письменника,
справила на нього неабиякий вплив.
а) Дитячі та юнацькі роки. У 1874 році юний Вайльд став студентом
Оксвордського університету, куди він потрапив завдяки винятковій ерудованості у
сфері античної поезії. Там він познайомився з естетикою Д. Рескіна і В.
Пейтера. Під впливом естетичної теорії останнього («у світі все відносне і
мінливе, і тільки мистецтву до снаги виразити цю мінливість») Вайльд перебував
практично все життя. Після закінчення університету (1878) письменник здійснив
турне по Америці, читаючи лекції про мистецтво і сучасну англійську літературу.
До Лондона Вайльд повернувся, збагачений новими враженнями, зустрічами із
знаменитими американськими літераторами
- В. Вітменом, Марком Твеном, Г. Лонгфелло.
б) На шляху до слави. Свої художньо-естетичні переконання Вайльд
викликав у книзі «Задуми», яка побачила
світ у 1891р. До видання також увійшли трактати, написані раніше:
«Істина масок», «Занепад мистецтва брехні», «Критик як художник». У цій книзі
Вайльд сформулював основні принципи своєї естетики, що ґрунтується на
парадоксальному утвердженні вищості мистецтва над дійсністю.
Першою книгою письменника стала
поетична збірка «Вірші» (1881), у якій виразно простежується вплив
імпресіонізму, а першим значним досягненням –
«Щасливий Принц та інші казки» (1888), після якої
з’явилося друга збірка казок «Гранатова хатина» (1891). Казки Вайльда
підкреслено літературні, а деколи навіть сентиментальні, але вони захищають
мораль шляхетних і чесних людей. У 1891 році вийшли друком збірка оповідань «Злочин
лорда Артура Севіля» та роман «Портрет Доріана Грея», але бажаної слави
письменнику вони не принесли. Роками бурхливого тріумфу стали для Вайльда
1892-1895 роки, коли одна за одною з’являються на сцені його п’єси «Віяло леді Віндемір» (1893), «Жінка, не
варта уваги», «Ідеальний чоловік» та «Як важливо бути поважним» (1895). У цей
час письменник здобув і славу, і багатство. Своїми п’єсами Вайльд відродив
мистецтво англійської комедії, повернувши їй національний колорит.
в) Трагедія митця. Блискучі перспективи Вайльда були несподівано
перекреслені судовим процесом, на якому письменника звинуватили в «аморальних
збоченнях». Вайльда засудили до двох років каторги, його ім’я перестали
згадувати у пресі, книги були вилучені з усіх бібліотек, п’єси зняті зі сцени.
Після відбуття ув’язнення у
Редінзькій тюрмі хворий і духовно зламаний письменник змушений був покинути
Англію і під іншим ім’ям поселитися у Парижі, де зміг створити дуже небагато:
знамениту і глибоко трагічну за своєю суттю «баладу Редінзької тюрми», книгу «De profundis» та низку
листів.
30 листопада 1900 року Оскар Вайльд
помер у паризькому готелі, що належав його давньому другові.
|