1.      Поет народився 12 грудня 1875 року у Празі (Чехія) в німецькомовній сім’ї. Справжнє ім'я — Рене Карл Вільгельм Йоган Йозеф Марія Рільке. Коли йому було 9 років, мати розвелася з чоловіком і переїхала з сином у Вену (Австрія). Мати, Софія Енц, не могла забути своєї першої дитини — рано померлої дочки, тому трактувала сина як дівчинку, навіть вдягала в сукенки. До 1884р. - навчання у початковій школі у Празі. Після розлучення у 1884р. батьків Рільке залишається під опікою матері.

У 1886 році він вступив у кадетську школу. Проте через слабке здоров’я був виключений зі школи і продовжував вчитися у ремісничому училищі в Лінці.

         Після закінчення школи у Санкт-Пельтені з вересня до червня навчався у вищому реальному військовому училищі у Мегріш - Вайскірхені (м. Граніце у теперішній Чехії), звідки звільнився за станом здоров'я. Молодий Рільке залишив її 1891 року — з допомогою дядька, який оцінив великі здібності небожа. У тому ж році він розпочав навчання у Торговельній академії (торговелне училище) у Лінці, яке припинив у середині наступного року.

1892р. - закінчення середньої освіти, підготовка екстерном до екзаменів на атестат зрілості в Празі.

         1893р. - початок дружби з Валерією фон Давід - Ронфельд. 1894р. - вихід першої поетичної збірки "Життя та пісні". Написані перші прозові твори, зокрема і "П'єр Дюмон".

         У 1895 р. Рільке отримав у Празі атестат "з відзнакою"; з початком зимового семестру розпочав студії у Празькому університеті (історія мистецтва, література, філософія). Вихід поетичної добірки "Даруни ларам".

         Перша поетична збірка Рільке "Життя і пісні” (1894р.).  1895 рік – поет починає вивчати у Празі філософію, німецьку літературу та історію мистецтв. Проте згодом він покидає навчання, твердо вирішивши стати письменником.

         Миттєву славу приносить Р. М. Рільке поема в прозі "Пісня про любов і смерть корнета Крістофа рільке” (1899), написана за одну ніч.

         Віхою у літературному житті Європи стала поетична збірка "Книга годин”. Вона тісно пов’язана з Україною і Росією, у яких Рільке побував двічі – 1899 і 1900 рр."Головним твором свого життя” назвав Рільке поетичний цикл "Дуїняньські елегії”, куди увійшло 10 пісень. Наприкінці 1923 року здоров’я поета, хворого на лейкемію, різко погіршується. 29 грудня 1926 року, через два тижні після свого п’ятдесят першого дня народження поет помирає.